«Горизонт 2020» відкриває нові можливості перед українськими вченими

20 березня 2015 року відбулась історична подія для всієї наукової спільноти України – Міністр освіти і науки України Сергій Квіт та Комісар з досліджень, науки та інновацій Європейського Союзу Карлос Моедас підписали Угоду між Україною і Європейським Союзом про участь України у Рамковій програмі ЄС з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (http://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/).

Асоціація з «Горизонт 2020» свідчить про новий рівень взаємовідносин України і ЄС у галузі науково-технічного співробітництва. Як зазначив Карлос Моедас на прес-конференції після підписання Угоди «Тепер Україна має доступ до повного спектру заходів, фінансованих програмою «Горизонт 2020», що допоможе стимулювати її економіку. Сподіваюся, що Україна максимально ефективно використає ці можливості».

«Горизонт 2020» є вже восьмою рамковою програмою ЄС з наукових досліджень. Перша рамкова програма була започаткована у 1984 році на п’ять років із скромним бюджетом – 3,75 мільярди євро. За роки свого існування рамкові програми стали головним інструментом фінансування наукових досліджень в ЄС. Діюча з січня 2014 року програма «Горизонт 2020» є найбільшою транснаціональною програмою з наукових досліджень та інновацій з загальним фондом близько 80 млрд.євро. Ця програма має ряд особливостей у порівнянні з попередніми. Програма «Горизонт 2020» об’єднує три програми, які раніше були самостійними, а саме: ≪Рамкову програму з досліджень≫, ≪Рамкову програму з конкурентоспроможності та інновацій≫ і діяльність Європейського інститут інновацій та технологій. Мета такого об’єднання – максимальне усунення перешкод на шляху від наукових досліджень до інновацій, головною ціллю Програми є “перенесення наукових ідей з лабораторій до ринку”.

У сьомій рамковій програмі «FP7», що передувала «Горизонт 2020», Україна увійшла у десятку найбільш ефективних так званих «третіх» країн (за діючою класифікацією, треті країни – країни, які не є членами ЄС і не асоційовані з програмою). Тому є надія на те, що Угода про асоціацію стане важливим механізмом подальшої інтеграції українських вчених до наукового-дослідного простору ЄС, що вона сприятиме економічному зростанню та створенню нових робочих місць в Україні.

Асоційоване членство у програмі означає, що Україна зможе скористатися всіма складовими програми так само, як і організації з країн ЄС. Українські науковці отримали додаткові можливості: використовувати усі фінансові можливості програми, розробляти власні проектні пропозиції, формувати наукові консорціуми та отримувати фінансування як координатори проектів. Замість пошуку роботи закордоном, українські вчені отримали доступ до потужного ресурсу, який дозволяє реалізовувати їхні ідеї та проекти в Україні.

Переваги отримають і українські підприємці, яким надається доступ до інструментів програми «Горизонт 2020», націлених на розвиток малих і середніх підприємств. Реалізація ключового принципу програми “перенесення ідей від лабораторії до ринку” матиме позитивний вплив на розвиток інновацій, появу нових високотехнологічних підприємств.

Участь в програмі передбачає внесок, який розраховується відповідно до ВВП країни. Саме це довгі роки було головним бар’єром до асоціації України у попередні рамкові програми. Зараз Європейська комісія пішла на безпрецедентні фінансові умови для Україні – знижка у 95% від суми внеску, а також можливість повернення 50% від решти суми за рахунок інструментів міжнародної технічної допомоги.

Щоб Угода набула чинності, вона має бути ратифікована Верховною Радою України, але українські юридичні особи вже можуть брати участь у всіх заходах «Горизонт 2020», що фінансуються в межах бюджету на 2015 рік.

Говорячи про програму «Горизонт 2020» слід відзначити, що вона передбачає принцип відкритих конкурсів, які оголошуються Європейською Комісією за різними напрямами наукової та інноваційної діяльності. Для цих конкурсів характерним є високий рівень конкуренції. Перемога в таких конкурсах вимагає знань і вмінь, яких поки бракує українським науковцям. Потрібно мати чіткі уявлення про різноманітні інструменти, які передбачені у програмі, мати навички подання заявок згідно з вимогами програми, вміти захищати інтелектуальну власність, розбиратись у правових і фінансових аспектах програми, добре володіти англійською. А ще, все це треба зробити на тлі реалій сьогодення, в умовах фінансової і економічної нестабільності.

Якщо згадати досвід інших країн, то тут є різні приклади. Так, Туреччина підписала Угоду про асоціацію з Шостою рамковою програмою ЄС. Результати виявилися невтішними, країна не змогла повернути свій внесок до програми через проекти, в котрих були задіяні турецькі вчені. Тобто, Туреччина профінансувала наукову роботу вчених з інших країн. Досвід Молдови, навпаки є позитивним. Підписавши Угоду про асоціацію з Сьомою рамковою програмою ЄС у 2012 році, країна суттєво збільшила кількість проектів, в яких приймали участь молдавські науковці.

Тому, успіх участі українських вчених у програмі «Горизонт 2020» в першу чергу залежить від них самих. Для ознайомлення наукової громадськості із основними положеннями програми та надання необхідної консультаційної допомоги в Україні діє національна мережа контактних пунктів (НМКП).

Основними завданнями НМКП є: підтримка інтеграції наукової сфери України до європейського дослідницького простору та активізації взаємовигідного науково-технічного та інноваційного співробітництва з ЄС шляхом участі в рамкових програмах ЄС, забезпечення інформаційної та консультаційної підтримки українських наукових установ та організацій з питань участі у проектах програми Горизонт 2020.

Два національні контактні пункти за тематичними напрямами «Інформаційні та комунікаційні технології» і «Клімат та ефективність використання ресурсів, включаючи сировинні матеріали » діють на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського (http://ncp.kpi.ua/uk). Університет має декілька наукових команд, які вже мають досвід участі у рамкових програмах ЄС, зокрема, співробітники КПІ ім. Ігоря Сікорського приймали участь у п’яти проектах 7РП. Є перша перемога і в програмі Горизонт 2020, КПІ ім. Ігоря Сікорського приймає участь у виконанні проекту з символічною назвою «UKRAINE».

КПІ ім. Ігоря Сікорського має всі необхідні передумови для успішної участі у програмі Горизонт 2020, зокрема, університет має потужні наукові школи за різними напрямами, науковий парк і стартап школу з їх інноваційними складовими, консультаційні центри на рівні національних контактних пунктів. Науковому колективу університету під силу зробити так, щоб проекти за програмою Горизонт 2020 стали звичайним явищем для всіх підрозділів, щоб КПІ ім. Ігоря Сікорського за кількістю і якістю проектів був на рівні провідних університетів Європи.

Сергій Шукаєв,
директор НКП КПІ ім. Ігоря Сікорського