Представники КПІ долучилися до дискусії щодо наступної програми Horizon Europe

22 червня 2026 року Orgalim (Європейська асоціація технологічних галузей промисловості) та CESAER (Мережа науково-технічних університетів Європи) спільно провели вебінар під назвою “It takes (Pillar) Two to Tango: Collaborative Research the next Horizon Europe.” 

Захід об’єднав представників промисловості, академічної спільноти та Європейської Комісії, участь у ньому брали також і співробітники Департаменту міжнародного співробітництва та член Національного контактного пункту програми Horizon Europe за Кластером 5 «Клімат, енергетика та мобільність» КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Вебінар став платформою для обговорення майбутньої моделі управління спільними дослідженнями в межах Десятої рамкової програми FP10 та її взаємозв’язку із моделлю, запропонованою Європейським фондом конкурентоспроможності (European Competitiveness Fund, ECF). Доповідачі розглянули питання того, як Європа може посилити інноваційний потенціал, скоротити розрив у конкурентоспроможності порівняно зі світовими конкурентами та забезпечити промислове впровадження і суспільний вплив результатів передових досліджень.

Вебінар розпочався з вітальних виступів Ульріха Адама, Генерального директора Orgalim, та Маттіаса Бйорнмальма, Генерального секретаря CESAER.

За словами Ульріха Адама, Напрям II («Глобальні виклики та європейська промислова конкурентоспроможність») є тим напрямом, де передові дослідження можуть розвиватися в унісон із технологічним розвитком, потребами промисловості та, зрештою, із впровадженням на ринку й у суспільстві. «У той час, коли Європа прагне посилити свою конкурентоспроможність, стійкість і технологічне лідерство, потужна та належним чином фінансована програма спільних досліджень є важливішою, ніж будь-коли», — зазначив він.

Маттіас Бйорнмальм наголосив на необхідності амбітних і належним чином фінансованих програм, масштабних спільних досліджень та моделей управління, що ґрунтуються на досконалості, експертних знаннях і чіткому розумінні очікуваних результатів. «Ми стикаємося зі зростаючим тиском щодо скорочення інноваційного розриву із глобальними конкурентами, водночас зберігаючи наші сильні сторони у сфері досконалості, відкритості та довіри», — зауважив він. «Університети науки і технологій відіграють центральну роль у цих зусиллях шляхом створення передових знань, підготовки талантів та формування довгострокового потенціалу через співпрацю з промисловістю та суспільством».

З основною доповіддю виступив Мануель Алейшу, експерт Кабінету Європейської комісарки з питань стартапів, досліджень та інновацій Катерини Захарієвої. Він зазначив, що пропозиції Європейської Комісії щодо FP10 та Європейського фонду конкурентоспроможності розроблені таким чином, щоб поставити дослідження та інновації в центр європейської конкурентоспроможності. Зберігаючи спадкоємність із програмою Horizon Europe, ці пропозиції спрямовані на покращення узгодженості між дослідженнями, інноваціями та промисловим впровадженням, допомагаючи інноваторам ефективніше переходити від створення знань до ринкового впливу. «Ми прагнемо забезпечити значно кращі можливості на шляху від інновації до інвестування», — заявив він.

Представляючи спільне бачення представників промисловості та академічної спільноти, Лор Дюльєр, менеджерка Orgalim з питань енергетики, клімату та інновацій, і Луїза Дрогул, старша радниця CESAER з питань інновацій та сталого розвитку, підкреслили необхідність двох сильних і відокремлених програм, які б взаємодіяли між собою. На їхню думку, FP10 має й надалі підтримувати спільні дослідження та інновації, тоді як Європейський фонд конкурентоспроможності повинен сприяти успішному впровадженню результатів і їх виходу на ринок. Основне завдання, за їхніми словами, полягає у створенні ефективної механізму взаємодії між цими двома інструментами. Підсумовуючи, вони пояснили, що Європейському Союзу потрібні обидві програми: потужна FP10, у межах якої відбуваються дослідження та інновації, і механізм впровадження в рамках Європейського фонду конкурентоспроможності, який допомагає виводити результати на ринок. Водночас і промисловість, і академічна спільнота потребують більшої узгодженості, а не більшої плутанини. З огляду на це FP10 та Європейський фонд конкурентоспроможності мають залишатися окремими інструментами, але не повинні бути відірваними один від одного.

Ліза Ерікссон (представниця KTH – Королівського технологічного інституту, Швеція), керівниця KTH Innovation та генеральна директорка KTH Ventures, вважає, що Європі не бракує досконалості, талантів чи підприємницьких амбіцій. На її думку, виклик полягає у масштабуванні інновацій та перетворенні проривних досліджень на глобально конкурентоспроможні компанії та виробничо-інноваційні ланцюги створення вартості. Університети відіграють критично важливу роль не лише через дослідження та освіту, а й через створення спін-оф компаній, підтримку підприємництва у сфері технологій глибинних інновацій (deep-tech) та зміцнення регіональних інноваційних екосистем. «Таким чином, FP10 може бути не лише інструментом для генерування знань для вже існуючої промисловості, а й фактично підтримувати створення промисловості майбутнього», — зазначила вона.

Як висловився Магнус Мадфорс, керівник напряму технічного регулювання компанії Ericsson: «Європа має відмінні дослідження та відмінні рамкові програми, але наша слабкість полягає в успішному виведенні інновацій на ринок». Спільні дослідження залишаються однією із сильних сторін Європи, проте самих лише досліджень недостатньо. Для підвищення конкурентоспроможності Європа повинна навчитися ефективніше впроваджувати та масштабувати створені інновації. Дослідження, стандартизація, інтелектуальна власність, регулювання та вихід на ринок мають працювати спільно як складові ширшої інноваційної екосистеми.

Під час дискусії доповідачі неодноразово наголошували на важливості активного залучення зацікавлених сторін до розроблення та реалізації програм. Представники промисловості, університетів і науково-дослідних організацій підкреслили цінність участі на ранніх етапах визначення пріоритетів, що дозволяє забезпечити відповідність майбутніх дослідницьких програм технологічним, промисловим і суспільним потребам Європи.

Завершуючи захід, Ульріх Адам наголосив як на масштабі майбутніх викликів, так і на важливості продовження співпраці в межах екосистеми досліджень та інновацій. «Потужний Напрям II зі стабільним і амбітним бюджетом та належною моделлю управління є одним із ключів до того, щоб Європа могла відповісти на цей виклик», — підсумував він. «Щоб виховати дитину, потрібне ціле село».

Команда Orgalim висловлює подяку Федеріці Боледі, менеджерці Orgalim з питань політики, за модерування дискусії, а також партнерам із CESAER за співпрацю в організації цього заходу.

Переглянути повний запис вебінару можна за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=46ywJpTUXm4