Представники КПІ долучилися до вебінару, присвяченого QS World Future Skills Index 2027

8 липня 2026 року представники Департаменту міжнародного співробітництва КПІ ім. Ігоря Сікорського взяли участь у вебінарі, організованому QS Quacquarelli Symonds – провідним світовим постачальником аналітики та рішень у сфері вищої освіти та кар’єрного розвитку.

Під час вебінару на тему “The future skills race: Unpacking the QS World Future Skills Index 2027” – «Перегони за навичками майбутнього: розбір QS World Future Skills Index 2027» учасники ознайомилися з ключовими результатами індексу, а також обговорили тенденції та головні висновки цьогорічного звіту. Спікери заходу – Маттео Кваквареллі (віцепрезидент зі стратегії та аналітики QS) та Сем Дьюк (менеджер із методологічних засад, що займається розробкою методологій рейтингів QS) – представили огляд методологічної бази Індексу та розповіли, які тенденції він висвітлює в контексті підготовки до майбутнього у сфері праці.

Оскільки штучний інтелект, технологічні трансформації та мінливі потреби ринку праці докорінно змінюють економіки в усьому світі, розуміння готовності до опанування навичок майбутнього набуває особливої важливості. Індекс QS World Future Skills Index 2027 оцінює, наскільки країни готові відповідати мінливим запитам глобального ринку праці. Створений для підтримки урядів, політиків та лідерів освіти, цей Індекс пропонує комплексний погляд на фактори, що стимулюють розвиток навичок майбутнього, готовність талантів та довгострокову економічну стійкість.

Презентуючи спільне бачення, Маттео Кваквареллі підкреслив, що Індекс – це більше, ніж просто глобальний орієнтир. Він є платформою для фахових дискусій навколо працевлаштування випускників, трансформації робочої сили, готовності до ШІ та економічної конкурентоспроможності. Індекс поєднує дані вищої освіти, ринку праці, економіки та зайнятості для глобальної оцінки готовності до навичок майбутнього. Крім того, він покликаний перевірити, чи співпрацюють університети, роботодавці та економічні інституції задля підготовки талантів до завтрашнього дня. «Ми провели аналіз, у межах якого почали розглядати результати крізь призму окремих регіонів», — зазначив він.

Маттео Кваквареллі пояснив, що Індекс базується на чотирьох рівнозначних критеріях: «Відповідність навичок» (Skills Alignment), «Академічна готовність» (Academic Readiness), «Майбутнє сфери праці» (Future of Work) та «Економічна трансформація» (Economic Transformation). Його розрахунок здійснюється за методологічними процесами, аналогічними до всіх рейтингів QS. «Ми визначаємо, які економіки відповідають критеріям, виключаючи країни з населенням менше 1,5 мільйона осіб для забезпечення максимальної порівнянності», – зауважив він. «Також ми проводимо обробку даних, виводячи нормований бал від 0 до 100 для кожної економіки в кожному розрізі».

Критерій «Відповідність навичок» вимірює, наскільки професійні навички випускників країни відповідають очікуванням роботодавців. Його показники базуються на даних про попит і пропозицію навичок з опитування QS Employer Reputation Survey. Описуючи критерій «Академічна готовність», який включає субіндикатор «Зелена освіта» з вагою 15%, Сем Дьюк докладно пояснив, що він оцінює академічну успішність на основі аналізу понад 5000 університетів з усього світу, з більш глибоким вивченням понад 1500 закладів, які зараз представлені у предметних рейтингах QS (QS Subject Rankings).

Сем Дьюк також зазначив, що у 51% економік, представлених у цьогорічному Індексі, попит на навички майбутнього перевищує пропозицію. «Сама лише освітня політика не спроможна подолати цей розрив», – сказав він. «Якщо поглянути на „Економічну трансформацію“ в розрізі регіонів та групами країн за рівнем доходу, Тайвань є лідером серед країн із високим рівнем доходу».

Порівнюючи Австралію зі Сполученими Штатами Америки, які також демонструють високі результати, Маттео Кваквареллі додав, що в контексті індексу економічної трансформації Австралія має реальну перевагу в таких аспектах, як загальна готовність робочої сили, вищі показники охоплення вищою освітою та відносно вищий рівень участі в робочій силі.

Завершуючи захід, віцепрезидент QS зі стратегії та аналітики наголосив, що керівництву університетів необхідно замислитися над тим, як удосконалювати моделі навчання, впроваджуючи нові способи набуття навичок, навчання через практичний досвід і стажування. Це має допомогти випускникам розвивати або вдосконалювати базові та соціально-поведінкові навички (human skills). Водночас розробникам державної політики слід обмірковувати, як узгодити систему вищої освіти з промисловою стратегією, щоб привести наукову досконалість закладів у відповідність до інноваційних потреб промисловості.

«Ці дві групи стейкхолдерів мають співпрацювати для визначення механізмів, за допомогою яких результати досліджень можуть перетворюватися на комерційні інновації в межах економіки, а трансфер технологій між університетами та промисловістю сприятиме прискореному використанню потенціалу штучного інтелекту й цифрових технологій», — підсумував він.