Представник КПІ взяв участь у сесії UNITWIN/ЮНЕСКО з питань гендеру та освіти

20 травня 2026 року відбулася Zoom-зустріч на тему «Майбутнє досліджень з питань гендеру та освіти», яка зібрала понад 300 представників кафедр ЮНЕСКО та учасників, серед яких був і представник Департаменту міжнародного співробітництва КПІ ім. Ігоря Сікорського. Ця глобальна інклюзивна дискусія була організована спільно з Секцією ЮНЕСКО з освіти для інклюзії та гендерної рівності в рамках Програми університетського партнерства та мережевої взаємодії (UNITWIN).

Зокрема, учасники обговорили перспективи розвитку досліджень у сфері гендеру та освіти, зосередившись на тому, які саме види доказової бази є необхідними та яким чином наукові дослідження можуть ефективніше сприяти формуванню справедливих, інклюзивних і гендерно-трансформаційних освітніх систем у світі, що стрімко змінюється. Програма заходу передбачала дві модеровані панельні дискусії, після яких відбулося відкрите обговорення майбутнього досліджень у сфері гендеру та освіти.

Серед ключових тем обговорення були оцінка гендерних норм – дослідницькі інструменти, що фіксують ставлення, переконання, соціальні норми та внутрішню динаміку, які виходять за межі стандартних показників; а також цифрові інструменти та дані, з особливою увагою до відповідального використання цифрових методів та методів штучного інтелекту для аналізу участі, представництва та упередженості.

Жюстін Сасс, керівниця Секції ЮНЕСКО з питань інклюзивної освіти та гендерної рівності, зазначила значний прогрес у напрямку гендерної рівності в освіті. «У багатьох регіонах кількість жінок, які вступають до вищих навчальних закладів, на сьогодні перевищує кількість чоловіків», – сказала вона. «Ці досягнення, очевидно, стали можливими завдяки глобальним зобов’язанням, зокрема через Цілі сталого розвитку, ЦСР 4 та 5 щодо освіти та гендерної рівності, які допомогли сформувати деякі пріоритети політики та посилити підзвітність у системах освіти».

За словами Жюстін Сасс, хоча кількісні дані, безперечно, мають вирішальне значення для відстеження прогресу, вони часто виявляються недостатніми для пояснення причин збереження нерівності або того, як вона відчувається в різних контекстах. Якісні, партисипативні та міждисциплінарні підходи, зокрема ті, що зосереджуються на поглядах та досвіді молоді, залишаються недостатньо використаними в дослідженнях, що мають значення для формування політики.

Ці проблеми стають ще гострішими, оскільки освітні системи трансформуються під впливом цифровізації, зокрема штучного інтелекту, зміни клімату, конфліктів та воєн. Насправді російські атаки дронів та ракет, відключення електроенергії та скрутне бюджетне становище створили серйозні виклики для української науки та освіти. Водночас гендерні соціальні норми продовжують впливати не лише на доступ, а й на результати навчання, вибір предметів, безпеку в школах та перехід до працевлаштування.

Розмірковуючи про інтеграцію цифрових технологій в освіту, Матіас Ек, програмний спеціаліст Секції освіти для інклюзії та гендерної рівності ЮНЕСКО, наголосив на нагальній потребі продовжувати досліджувати, як різні зацікавлені сторони в галузі освіти сприймають, ставлять під сумнів та взаємодіють із використанням ШІ в освіті крізь призму гендерного підходу.

На завершення Кіт Холмс, координатор досліджень/UNITWIN Відділу майбутнього навчання та інновацій ЮНЕСКО, оголосив, що 1 та 22 липня 2026 року відбудуться дві спеціальні сесії на тему «Культура миру».

https://www.unesco.org/en/articles/futures-research-gender-and-education