Політичний захід високого рівня CESAER у Європейському парламенті
20 квітня 2026 року представник ДМС КПІ ім. Ігоря Сікорського долучився онлайн до політичного заходу високого рівня CESAER «Дослідження та інновації у наступному бюджеті ЄС: інвестування в процвітання та конкурентоспроможність Європи», який відбувся у Європейському парламенті.
Цей захід поставив дослідження та інновації в центр обговорення майбутніх пріоритетів і інвестицій Європи. Він вийшов за межі вузької бюджетної дискусії та натомість зосередився на стратегічному питанні: у що має інвестувати Європа, якщо вона серйозно налаштована реалізувати свої амбіції?
У цьому контексті під час заходу було розглянуто обґрунтування приблизно 220 млрд євро для 10-ї Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій FP10 як реалістичної та політично узгодженої бази для Європейського Союзу, який прагне зміцнити свою конкурентоспроможність, процвітання та стійкість, що відображено у проєктах доповідей Європейського парламенту щодо FP10.
Дискусія зосередилася на тому, що дослідження та інновації слід розглядати не як ізольовані напрями політики, а як фундаментальну спроможність, що лежить в основі прогресу за ключовими пріоритетами Європи.
Учасники також обговорили транскордонну досконалість як засіб залучення талантів на європейському рівні. Вони підкреслили важливість FP10, здатної функціонувати як магніт для талантів, у тому числі через асоціацію з третіми країнами, з геополітичної точки зору.
Отже, сильна FP10 означала б значно більше, ніж просто політику у сфері досліджень. Вона стосується спроможності Європи забезпечувати економічну міць, оновлення промисловості, безпеку, готовність до викликів, сталий розвиток, громадське здоров’я, цифрове лідерство та суспільне благополуччя.
За словами Мануеля Хейтора, професора португальського Instituto Superior Técnico та голови експертної групи Європейської комісії з питань майбутнього Horizon Europe, експерти чітко розрахували суму у 220 млрд євро для FP10 з метою прискорення досліджень та інновацій. Для порівняння, Сполучені Штати витрачають щороку приблизно на 300 млрд євро більше на дослідження та розробки, ніж Європа.
«Поки ми обговорюємо 175 проти 200 млрд євро на рівні ЄС, реальне порівняння з глобальними лідерами вимірюється трильйонами», — написав у LinkedIn генеральний секретар CESAER Маттіас Бйорнмальм. «Іноді здається, що ми сперечаємося про те, наскільки великою чи малою має бути наша калюжа, тоді як водоспад реве зовсім поруч».
Бертран Буше, представник CEA (Комісаріат з атомної енергії) у Брюсселі, визнав відносно низьку здатність Європи перетворювати результати досліджень на комерційні інновації її слабкою стороною.
Учасники панелі наголосили на важливості трансферу до інновацій через підтримку стартапів у межах Третього стовпа — «Інноваційна Європа». По суті, Європі потрібна конкурентоспроможність, заснована на інноваціях, зростанні продуктивності та виробництві високоякісної продукції, яка може продаватися у всьому світі. Крім того, було зазначено, що справжнє забезпечення зеленого переходу в цифрову епоху можливе лише за умови посилення досліджень та інновацій. Більш амбітний, інтегрований підхід сприятиме зростанню ВВП на 2,6% до 2035 року.
Рене Репазі, депутат Європейського парламенту, порівняв ключову програму фінансування досліджень та інновацій Horizon Europe з однією з найяскравіших зірок у світі інновацій, зокрема завдяки Європейській дослідницькій раді.
На завершення депутат Європейського парламенту Хелдер Соуса Сілва підкреслив необхідність забезпечення передбачуваних і достатніх ресурсів для Horizon Europe з огляду на довгостроковий характер фінансування проєктів.
https://research-matters.eu/wp-content/uploads/2026/04/mheitor-FINAL-text-EP-20april2026.pdf
