Новини ДМС

Майбутнє України в Європі та інноваційна екосистема “Sikorsky Challenge Ukraine”

Наводимо повний текст статті Михайла Захаровича Згуровського, яку розміщено на сайті Асоціації науково-технічних університетів Європи CESAER, членом якої КПІ ім. Ігоря Сікорського став у 2022 році.

Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський розповідає про боротьбу України з навалою та її рішучість протистояти викликам і відновлюватися.

13 грудня 2022 року

Для більшості європейців повномасштабне вторгнення Росії в Україну передусім асоціюється зі зруйнованими містами, жертвами серед мирного населення та мільйонами біженців.

І люди на Заході чітко розуміють, що майбутнє України – це, по суті, майбутнє їхніх країн.

Для українців, незалежно від віку, статі чи професії, війна є суворою реальністю.

Заклади вищої освіти, безумовно, не є винятком з похмурих реалій війни, зокрема це стосується одного з флагманів України – Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського (КПІ ім. Ігоря Сікорського).

Насправді війна Росії в Україні розпочалася не 24 лютого 2022 року, а ще в березні 2014 року.

З першого дня війни співробітники і студенти КПІ воюють на фронті. За перші сім років війни чотирнадцять з них віддали своє життя за свободу України (чотирьом з них посмертно присвоєно звання Героя України), а за дев’ять місяців, що минули з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, загинуло ще сімнадцять співробітників і студентів КПІ.

Наразі ситуація залишається вкрай складною, особливо через невибіркові ракетні обстріли цивільних об’єктів в Україні та Києві, які відбуваються щотижня, починаючи з 10 жовтня 2022 року.

Наприклад, лише 15 листопада 2022 року хвиля з 96 ракет та безпілотних літальних апаратів іранського виробництва вдарила по енергетичних об’єктах України. Українці відчувають труднощі через перебої з електропостачанням. За даними місцевої влади, близько половини всієї критично важливої енергетичної інфраструктури були серйозно пошкоджені ракетними ударами.

Україна пережила відключення електроенергії, але існує ще більша загроза нового і ще більш серйозного відключення; російські терористи захопили Запорізьку атомну електростанцію, а ракети продовжують падати по всій Україні, вбиваючи мирне населення.

Атаки путінського режиму ускладнюють діяльність нашого університету, але все це ніколи не похитне нашу стійкість і рішучість у боротьбі з російським агресором.

Заснований у 1898 році, КПІ є одним з найпрестижніших і найвідоміших навчальних закладів України, а також одним з найбільших дослідницьких науково-технічних університетів Східної Європи.

Університет має історію підготовки цілої плеяди видатних діячів, зокрема в науковій сфері. Серед них – Євген Патон, винахідник електрозварювання, Ігор Сікорський, киянин, піонер у галузі літакобудування та гелікоптеробудування, який навчався в КПІ, та Сергій Корольов, видатний конструктор балістичних ракет  і космічних кораблів, головний конструктор першого штучного супутника Землі, запущеного у 1957 році, а також геній, який керував першим польотом людини в космос у 1961 році.

Маючи 125-річний досвід інженерної освіти, КПІ зарекомендував себе як високоякісний та доступний навчальний заклад для іноземних студентів. У 24 інститутах і факультетах КПІ працює 2 279 викладачів, які навчають 23 400 студентів, пропонуючи 18 напрямів підготовки та понад 40 спеціалізацій, що дають їм навички, необхідні для роботи в суспільстві та промисловості, у тому числі через стажування та цілеспрямовану підтримку від вступу до закінчення навчання. КПІ пропонує широкий спектр програм, починаючи від підготовчих курсів і закінчуючи аспірантурою.

Комп’ютерні та інженерні програми КПІ є одними з найкращих в Україні та визнані на міжнародному рівні, значною мірою завдяки академічним досягненням його співробітників та студентів.

Підписавши у 2003 році Велику хартію університетів (Magna Charta Universitatum), КПІ став одним з перших українських університетів, який приєднався до цієї європейської та світової спільноти і плідно співпрацює з понад 300 університетами та іншими партнерами з 44 країн світу. Науковці КПІ брали участь у понад 140 міжнародних проектах, маючи тісні зв’язки, зокрема, зі Сполученими Штатами Америки, Польщею, Німеччиною, Францією, Швецією, Канадою, Туреччиною, Японією та багатьма іншими країнами. Варто зазначити, що однією з ключових традицій КПІ ім. Ігоря Сікорського є співпраця з галузевими підприємствами.

Саме за цією традицією, закладеною видатними вченими-новаторами, які працювали в КПІ в період його становлення та розвитку, було започатковано Інноваційну екосистему Sikorsky Challenge Ukraine (SCU), яка впродовж багатьох років розвивалася на національному, а останніми роками – і на міжнародному рівні.

У довоєнні роки інноваційна екосистема SCU налічувала 25 стартап-шкіл, розташованих у 20 регіонах України. Навколо цих стартап-шкіл групувалися регіональні інноваційні кластери, високотехнологічні компанії, банки, фонди та місцева влада. Інноваційна екосистема SCU набуває все більшого визнання та популярності у світі: відкрито три міжнародні офіси SCU у США, по два – в Ізраїлі, Азербайджані та Китаї, один – у Польщі.

Її ключовий елемент, щорічні фестивалі інноваційних проєктів – Sikorsky Challenge – у 2022 році був присвячений післявоєнній відбудові та інноваційній трансформації України.

Президент України Володимир Зеленський у травні 2022 року заявив: “Повоєнна відбудова України має стати таким же історичним прикладом, як відбудова Європи після Другої світової війни. Це буде інвестиція в стабільність усієї Центральної та Східної Європи”.

КПІ ім. Ігоря Сікорського долучився до цієї амбітної програми в пошуках інновацій, винаходів і стартапів, виведенні їх на внутрішній і зовнішній ринки, які б прискорили післявоєнну відбудову та інноваційне перетворення України.

На Конференції ректорів і президентів європейських технологічних університетів у вересні у Відні було запропоновано створити спільний і цілісний інноваційний простір Європи та України для її післявоєнної інноваційної трансформації на базі Інноваційної екосистеми SCU. А під час Щорічних зборів CESAER (CAM) 2022 у жовтні на базі Дрезденського технічного університету ключовою темою стало регіональне бачення глобальних викликів, поєднання викликів та можливостей від локального до європейського рівня та за його межами. Під час CAM Генеральна асамблея CESAER запросила КПІ ім. Ігоря Сікорського стати її членом з 1 січня 2023 року. Це запрошення ми тепло прийняли і з нетерпінням чекаємо на приєднання до спільноти в новому році.

Спільна робота в Європі забезпечить якнайшвидше входження нашої країни до ЄС з високими стандартами економічного розвитку та безпеки, а також сприятиме збільшенню внеску освіти і науки у спільну побудову нової, більш безпечної Європи на всьому континенті.

Джерело: https://www.cesaer.org/news/future-of-ukraine-in-europe-and-innovation-ecosystem-sikorsky-challenge-ukraine-1347/