Члени CESAER обговорюють майбутнє STEM-освіти в Європі
2 вересня 2026 року Цільова група з питань європейської вищої освіти асоціації європейських університетів науки і технікиі CESAER організувала вебінар високого рівня з метою обговорення майбутнього STEM-освіти. Дискусія об’єднала погляди керівного складу членів CESAER щодо основних викликів та необхідних змін на всьому шляху здобуття STEM-освіти.
Зміцнення STEM-освіти та розвиток передових навичок посідають чільне місце в порядку денному ЄС. Вебінар було організовано з огляду на заплановані висновки Ради ЄС щодо STEM-освіти під час Ірландського головування. Очікується, що в цих висновках буде розглянуто шляхи посилення STEM-навчання на різних рівнях та в різних типах освіти й професійної підготовки, зокрема для підтримки екологічного та цифрового переходів.
Модерована дискусія була зосереджена на визначенні спільних тез та можливих рекомендацій від CESAER. Вона сприяла розробці потенційних рекомендацій CESAER для європейських та національних політиків, а також підготовці матеріалів для відповідних процесів у ЄС. Зокрема, йдеться про Європейську раду високого рівня з навичок та Виконавчу панель STEAM, які консультують Європейську комісію щодо майбутніх потреб у навичках та пріоритетів у сфері STEM- та STEAM-освіти.
Стисло представивши політичну дорожню карту, Тоуко Нярхі, радник CESAER з питань бенчмаркінгу та вищої освіти, зазначив, що Ірландське головування готує висновки Ради ЄС щодо STEM-освіти та професійної підготовки на листопад 2026 року.
Гейр Егіль Дале Оєн, проректор з навчальної роботи Норвезького університету природничих та технічних наук (NTNU), представив доповідь про інституційні перспективи майбутніх висновків Ради ЄС щодо STEM-освіти. Стосовно стратегій зміцнення STEM, NTNU рекомендує, серед іншого, зосередитися на міжсекторальній співпраці, координації та обміні ресурсами. Зокрема, у його виступі було наголошено на висновку про необхідність інтеграції у навчальні програми масштабних технологічних розробок (штучного інтелекту) та компетентностей у сфері сталого розвитку. За словами проректора NTNU, STEM-освіта має узгоджуватися з етичними, технологічними та екологічними імперативами, посилюючи увагу до наскрізних (трансферних) умінь. Попередні рекомендації NTNU включають активізацію європейського співробітництва задля створення цілісних, мотивуючих освітніх траєкторій, а також розробку підходів до ранньої профорієнтаційної роботи з потенційними студентами.
У своїй доповіді про STEM-освіту Ганс Геллендорн, віцеректор зі спільної освіти Делфтського технічного університету (TU Delft, Нідерланди), підкреслив, що студенти повинні мати глибші знання про сталий розвиток та кліматичні зміни в умовах стрімких трансформацій у суспільстві та промисловості. Зокрема, він зазначив, що компетентності, які очікуються від майбутніх інженерів у сфері STEM, мають охоплювати знання штучного інтелекту, цифрові навички, підприємництво та екологію. «Нам необхідно буде включити додаткові елементи до наших навчальних планів», — сказав він. — «І студенти повинні володіти знаннями про штучний інтелект, відкриті дані, підприємництво та клімат».
Маріуш Качмарек, проректор з навчальної роботи Гданської політехніки (Польща), представив доповідь на тему «Як зробити STEM-освіту захопливою, інклюзивною та готовою до майбутнього». Розглядаючи курси за вибором як інструмент забезпечення гнучкості, він відзначив міждисциплінарні загальноуніверситетські вибіркові дисципліни, які дозволяють студентам працювати на стику різних галузей та розуміти ширший технологічний, соціальний і екологічний контексти. Він також пояснив, що курси за вибором можуть забезпечити швидший доступ до таких актуальних тем, як офшорна вітрова енергетика, водневі технології та адаптація до кліматичних змін.
На завершення Маріуш Качмарек наголосив, що найважливішою зміною є перехід від відносно жорстких дисциплінарно-орієнтованих програм до гнучкої, орієнтованої на вирішення конкретних викликів STEM-освіти, яка поєднує міцний науковий фундамент із безперервним оновленням навчальних планів. Студенти мають навчатися на прикладі реальних проблем, пов’язаних із чистою енергетикою, кібербезпекою, охороною здоров’я, суспільною стійкістю та морськими технологіями, працюючи у міждисциплінарних командах разом із дослідниками, компаніями та державними установами. «Доцільно демонструвати студентам можливості для саморозвитку та важливість STEM-дисциплін для суспільства і довкілля», — зазначив він.
Окрема подяка висловлюється Юстині Любосній, співголові Цільової групи з питань європейської вищої освіти, за модерацію дискусії.
