Інформаційний лист МОН України від 15 квітня 2022 №48
Шановні колеги!
До Вашої уваги витримки з питань міжнародної діяльності із Інформаційного листа МОН України від 15 квітня 2022 №48.
До 28 квітня тривають безкоштовні вебінари для вчених, присвячені роботі з платформою Web of Science. Під час вебінарів йтиметься про можливості інструментів платформи, вибір видань для публікації результатів досліджень, оформлення статей для публікації тощо.
Щоб узяти участь у заходах, необхідно зареєструватися за відповідним посиланням. Зареєстровані учасники зможуть отримати електронні сертифікати, якщо прослухають не менш ніж 90% основного часу вебінару.
Програма майбутніх вебінарів
Тема: Research Smarter: інструменти Clarivate для позиціонування закладів вищої освіти у GRAS рейтингу.
Коли: 26 квітня, 10:15-11:15.
Нова класифікація для Global Ranking of Academic Subjects (GRAS) під назвою Shanghai GRAS тепер доступна в InCites Benchmarking & Analytics. Ця класифікація враховує категорії Web of Science для 54 навчальних предметів відповідно до методології GRAS. На вебінарі йтиметься про те, як інструменти Clarivate можна використовувати для формування стратегії підвищення рейтингу університетів.
Реєстрація: bit.ly/3IsKLJ1.
Тема: Research Smarter: як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій.
Коли: 28 квітня, 10:15-11:15.
Управління бібліотечними фондами є постійним, утім і різноманітним процесом. Приєднуйтесь до цього вебінару, щоб бути в курсі новин і дізнатися, як інструменти Web of Science, зокрема Master Journal List, Journal Citation Reports та InCites, можуть допомогти формувати колекції та визначати найбільш необхідні для установи журнали.
Реєстрація: bit.ly/3InqlkE.
РЕЄСТРАЦІЯ НА ПЛАТФОРМІ RESEARCH4LIFE: ОСОБЛИВОСТІ ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВОК ВІД ЗВО ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ
У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури. Для отримання доступу необхідно зареєструвати установу, а після підтвердження реєстрації налаштувати доступ до електронних ресурсів для працівників.
Протягом двох тижнів представники Research4Life отримали понад 170 заявок від українських установ. Підтвердження інколи надходить із затримкою, опрацювання може тривати близько тижня. Крім цього, фіксувалися технічні проблеми із заповненням форми на платформі – у разі подібної ситуації необхідно звертатися за консультаціями до фахівців Державної науково-технічної бібліотеки України (marho.tsiura@gmail.com). Тако
Фахівці Research4Life також підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо отримання доступу.
ТА СТИПЕНДІЙ ІМЕНІ МАРІЇ СКЛОДОВСЬКОЇ-КЮРІ
Європейський комісар Марія Габріель зазначила, що ЄС наразі зосереджений на забезпеченні стійкості європейського освітнього простору та національних систем освіти у кризовий час.
Зокрема, вдалося мобілізувати можливості програми Еразмус+. Частину коштів буде спрямовано на проєкти щодо допомоги українським біженцям. Українські вчителі отримають необхідну підтримку з метою їх інтеграції у країнах, що їх приймають. Крім того, понад 3000 українських вчителів уже мають повний доступ до освітніх ресурсів напряму eTwinning та можуть розпочати власні проєкти.
Також Марія Габріель запропонувала нові конкретні заходи підтримки української освіти та науки. Зокрема:
- 200 млн євро з бюджету програми Еразмус+ на 2027 рік перерозподіляють на 2023 рік для надання підтримки українським студентам та викладачам наступного року;
- 25 млн євро цільово спрямовуються на стипендії для українських дослідників через нову ініціативу за програмою імені Марії Склодовської-Кюрі – MSCA4Ukraine. Це дозволить 200 дослідникам протягом 2-х років продовжувати свої дослідження в університеті держави-члена ЄС або країни, що є асоційованим членом у програмі Horizon Europe.
EURATOM, HORIZON 2020 І HORIZON EUROPE
Європейський Союз запровадив обмежувальні заходи проти рф у відповідь на жорстоку агресію проти України та її народу.
У межах 5-го пакету санкцій Європейська Kомісія припиняє участь російських державних органів і установ у всіх поточних грантових угодах, а також відповідні виплати в межах Програми ЄС Erasmus+. Крім того, росія більше не зможе брати участь у виконанні публічних контрактів і використанні європейських коштів.
Запроваджено й обмеження фінансової та нефінансової підтримки російським державним або підконтрольним державі організаціям за програмами ЄС, Євратом і держав-членів ЄС. Комісія призупиняє участь російських державних органів або пов’язаних із ними установ у всіх поточних грантових угодах, а також здійснення всіх платежів у межах програм Horizon 2020, Horizon Europe, Euratom і Erasmus+. За цими програмами не укладатимуться нові контракти або угоди з представниками рф.
Повний оголошений пакет заходів – за посиланням.
15 березня Україна подала офіційну заявку на вступ до Асоціації фінансування інноваційних і дослідницьких мереж COST, а вже 30 березня, на запрошення Президента COST професора Алейна Береца, заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов і генеральний директор директорату науки та інновацій МОН Ігор Таранов взяли участь у 213-му Засіданні Комітету представників високого рівня COST, пунктом 8 порядку денного якого було визначено розгляд заявки України.
За результатами голосування Україна стала 39 повноправним членом COST. Невдовзі Україна отримає офіційний лист-підтвердження свого членства.
Серед стратегічних пріоритетів COST можна виділити:
- пропагування та поширення передової науки та досконалості;
- нові можливості та підтримка для молодих інноваторів і дослідників;
- сприяння міждисциплінарним дослідженням для проривної науки.
Крім цього, членство у цій організації відкриває для українських інноваторів і вчених додаткову можливість приєднатися до дослідницьких мереж COST Actions, що пропонують відкритий простір для міжнародної співпраці науковців, а також дають поштовх для прогресу інновацій і досліджень.
Національний антарктичний науковий центр приєднався до Європейської полярної ради. Членство відкриває нові можливості для вивчення Арктики та Антарктики, а також покращить інтеграцію української науки в європейський дослідницький простір.
Відтепер українські вчені матимуть доступ до спільних європейських програм і зможуть брати участь без тривалих бюрократичних процедур. Також у нас буде можливість використовувати всі наукові полярні інфраструктури членів Ради, що особливо важливо для України, адже ми не маємо власних станцій в Арктиці, проте маємо амбіції розширити дослідження на цей регіон і наш науково-дослідний криголам, який допоможе в цьому.
Крім того, наразі НАНЦ працює над новою цільовою програмою полярних досліджень. Членство в Раді дасть можливість розробляти програму з урахуванням найкращих напрацювань європейської полярної науки, що забезпечить конкурентоспроможність українських вчених у ЄС.
Попри війну в Україні та складну світову логістику через COVID-19, 12 квітня на станції «Академік Вернадський» відбулася перезмінка українських антарктичних експедицій. 26-та УАЕ, що рік відпрацювала в Антарктиці, вирушила додому. Разом із нею до України прямує сезонний загін, що виконував роботи впродовж антарктичного літа. Натомість станцію прийняла команда 27-ї УАЕ, яка продовжить дослідження та безперервні вимірювання.
Уперше за 20 років перезмінку забезпечує власний український криголам «Ноосфера», що прибув до «Вернадського» 30 березня. Окрім зимівників 27-ї УАЕ, судно доправило на станцію близько 80 тонн різних вантажів (річний запас їжі та побутових засобів для полярників, будматеріали, нове обладнання для модернізації станції тощо), 140 тис. літрів пального (річний запас).
В «автопарку Вернадського» з’явилися два снігоходи та два нові човни, які зараз використовують для розвантаження, а в майбутньому – для морських досліджень. Також команда науковців отримала снігоприбиральну машину – попередні 26 років полярники чистили сніг власноруч.
Кабінет Міністрів України припинив дії міжнародних договорів у галузі освіти та науки з Республікою Білорусь. Зокрема, денонсовано міжурядові угоди про взаємне визнання й еквівалентність документів про освіту та вчені звання, співпрацю в галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, а також Договір між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про співпрацю в галузі науки та технологій.
Угоди були укладені понад 20 років тому, проте у зв’язку з підтримкою Республікою Білорусь безпрецедентної, відкритої, широкомасштабної війни рф проти України, продовження дії цих документів не є можливим.
Компанії Clarivate та Elsevier, яким належать провідні міжнародні ресурси наукової інформації, повідомили про підтримку України та заходи у відповідь на військову агресію з боку рф.
На початку березня компанія повністю призупинила оцінку для індексування в базі даних Web of Science нових журналів, які видаються в росії та Білорусі.
Про своє рішення призупинити продажі продуктів і послуг у рф і РБ, за винятком окремих баз даних медичного профілю, повідомляється в оновленій заяві Elsevier, одного з найбільших світових видавців наукової літератури, якому належать повнотекстова база наукової літератури ScienceDirect, реферативна, бібліографічна база даних Scopus та інші електронні ресурси наукової інформації.
Раніше компанія Elsevier надала українським фахівцям у галузі медицини безкоштовний доступ до таких електронних платформ наукової інформації, як ClinicalKey, Complete Anatomy та Osmosis.
